- увірчений
- уві́рчування, уві́рчувати, уві́рчуватися див. ввірчений, ввірчувати і т. д.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
навірчений — 1 дієприкметник нагвинчений навірчений 2 дієприкметник насвердлений навірчений 3 дієприкметник намотаний … Орфографічний словник української мови
ввірчений — I (уві/рчений), а, с. Дієприкм. пас. мин. ч. до ввертіти. II уві/рчений, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ввірчувати … Український тлумачний словник
ввірчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вивірчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
згірчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
нагірчений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
погірчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
провірчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розвірчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розтепірчений — дієприкметник діал … Орфографічний словник української мови